В останні дні спостерігається паніка серед населення України, пов’язана з тим, що в якомусь інтернет-виданні хтось написав, що у разі, якщо права власності громадянина не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі за текстом ДРРП), то це майно у людини «заберуть» і «передадуть» в «дохід держави».
Коментувати подібні непрофесійні «лякалки» від «експертів» і «фахівців в галузі нерухомості» не будемо. Це маячня. Але маємо визнати, що певних корисний ефект вони все ж такі мають. Тому що зареєструвати права справді потрібно. Але точно не через те, що Держава щось забере.
А через наступні обставини:
На жаль, Україна перебуває у стані війні.
Війна – це, нажаль, завжди хаос. Це переїзди. Термінові переїзди. Під час них люди можуть втратити паперові документи, що підтверджують права на нерухомість.
На жаль, документ може бути втрачений і через атаку на будинок, де він зберігається.
У випадку, якщо право власності не було зареєстровано в ДРРП (функціонує з 01.01.2013 року по теперішній час), чи Реєстрі прав власності на нерухоме майно (функціонував до 01.01.2013 року) – це право підтверджується тільки паперовими носіями. Тобто, фактично правовстановлювальним документом, який знаходиться у людини на руках, з відміткою про реєстрацію в БТІ, чи без такої.
Втрата у такому випадку документа – це велика проблема для його власника. Звісна річ, можна робити спроби отримати його дублікат. Проте, це не завжди можливо. Якщо це біржова угода – біржа може не існувати. І біржа може не передати свій архів на компетентне зберігання. З документами, що зберігаються у нотаріусів – теж не все райдужно. Нажаль, архів нотаріуса може бути знищений через обстріли. Чи може стати недоступним через тимчасову окупацію певної території. На жаль, мають місце і випадки, коли архів нотаріуса елементарно розграбовувався загарбниками.
БТІ, на паперових носіях якого зафіксовані відповідні права, також може стати недоступним. Як через перебування БТІ на тимчасово окупованих територіях. Так і через фізичне знищення архіву БТІ ( такі випадки вже є).
Таким чином, людина може опинитися у ситуації, коли вона втрачає документ, і не може його відновити. А також не може підтвердити наявність у неї відповідного права. Приклади наведені вище.
Крім того, державні програми компенсації за пошкоджене/знищене майно вимагають наявності зареєстрованих прав в ДРРП.
Як ми знаємо, зручний і ефективний механізм отримання компенсації за зруйноване майно через ДІЮ працює тоді, коли відповідні відомості наявні в ДРРП. У разі, якщо права на знищений об’єкт не були зареєстровані в ДРРП, отримання компенсації істотно ускладняється.
Всі державні компенсаторні механізми зав’язані на електронних реєстрах. І щоб ці механізми працювали, відповідні права мають бути внесеними до електронних реєстрів.
З огляду на це – реєстрація відповідних прав в ДРРП – це правильне, і відповідальне рішення. Міністерство юстиції і підконтрольне йому ДП «НАІС» вжили належних заходів, щоб інформація про права надійно зберігалася на серверах.
Але, підходити до питання реєстрації треба без панічних настроїв.
Для цього людина має звернутися до нотаріуса чи в ЦНАП. Маючи при собі відповідний пакет документів.
Треба розуміти, що нотаріусам і працівникам ЦНАПів досить важко надавати консультації оперуючи абстрактними даними, які надає людина. Тільки представлений пакет документів надає можливість надати повноцінну і точну консультацію.
У певних випадках нотаріус, чи державний реєстратор можуть зареєструвати відповідні права відразу, з урахуванням строків залежно від суми сплаченого адміністративного збору.
В окремих випадках необхідно буде отримати відповідне підтвердження БТІ (у випадках, коли права були зареєстровані на паперових носіях і не відображені в електронних реєстрах взагалі).
Особливо часто необхідність у отриманні підтвердження БТІ виникає у разі реєстрації прав по місту Києва. Як це не дивно, але тільки невелика частина прав по місту Києву відображено в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (який діяв до 01.01.2013 року). Справа в тому, що БТІ м. Києва досить довгий час «уникало» його застосування, тримаючи важливі дані тільки на паперових носіях.
Після подання пакету документів до нотаріуса чи через ЦНАП до державного реєстратора треба почекати певний час. При мінімальних ставках адміністративного збору чекати треба 3-5 робочих днів. При необхідності, відповідну реєстраційну дію можна виконати і майже моментально. Але треба розуміти, що ставка адміністративного зборку може, м’яко кажучи, неприємно здивувати.
Треба пам’ятати, що при реєстрації існує таке поняття як «територіальність». Це означає, що у разі, якщо майно знаходиться на території м .Києва – треба звертатися до нотаріуса чи реєстратора в м. Києві. Якщо майно розташоване на території Київської області – звертатися треба до нотаріусів чи реєстраторів на території Київської області.
Проте існують виключення з цього правила. Наказом Мінюсту від 09.06.2023 року № 2179/5 “Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць”
передбачено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:
• державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, місцезнаходженням якого є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна.
Таким чином, у разі, якщо майно, права на яке ви хочете зареєструвати, знаходиться на території Автономної Республіки Крим, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської, Херсонської областей, чи на території міста Севастополя, то для реєстрації прав на таке майно ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса чи реєстратора на всій території України.
Користуючись моментом, хочу розвіяти ще один міф. Права на нерухомість, розташовано на території АР Крим реєструвати вже не можна, бо «щось десь заморожено». Реєструвати такі права можна. І треба.
Нотаріуси України готові надавати вичерпні консультації з питань державної реєстрації, а також вчинити необхідні реєстраційні дії.
Також нотаріуси рекомендують довіряти тільки надійним і офіційним джерелам, і не піддаватися інформаційній паніці.
Якщо ж ви стали жертвою інформаційної паніки – не розповсюджуйте її на інших осіб. А просто прийдіть до нотаріуса для того, щоб відмежувати міфи від об’єктивної реальності.
Автор Дмитро Кирилюк